| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Хопер Грейс Мюрей
Грейс Мюрей Хопер народилася в Нью-Йорку 9 грудня 1906 року в родині страхового агента Уолтера Флетчера. З дитинства вона захоплювалася не ляльками, а різними механічними пристроями –"машинками", як вона їх називала. У 1928 році вона закінчила з відзнакою коледж Вассара в Пугкигси і продовжила своє навчання в Єльскому університеті. Тут вона в 1930 році одержала ступінь магістра й у 1934 році – доктора філософії по математиці. Потім, повернувшись у Вассар, вона викладала математику. У 1941 році Г.Хопер прослухала кілька курсів в університеті Нью-Йорка. У грудні 1943 року, у самий розпал другої світової війни, вона прийняла присягу й у травні 1944 року поступила на службу у ВМФ США. Одержавши в червні 1944 року звання молодшого лейтенанта, Грейс Хопер була включена у відділ ВМФ, що займався розробкою програм для комп'ютера ASCC (Mark-1), дітища Говарда Айкена. При роботі на комп'ютері Mark-1 Грейс Хопер і її групою вперше були введені деякі прийоми, що стали надалі широко використовуватися в програмістській практиці. Зокрема, першими інструментами, що зберігали працю програмістів, були підпрограми. Отож, у серпні 1944 року для Mark-1 була написана перша підпрограма для обчислення sin(x). Ще одне фундаментальне поняття техніки програмування уперше ввели Грейс Хопер і її група – налагодження. Причому трапилося це при курйозних обставинах. Жарким літнім днем 1945 року зненацька відбулася зупинка комп'ютера. Виявилася несправність одним реле, контакти якого були заблоковані метеликом, невідомо яким чином він туди потрапив. Згадує Грейс Хопер: "Коли до нас зайшов офіцер, щоб довідатися, чим ми займаємося, ми відповіли, що очищаємо комп'ютер від комах (debuging). Термін debuging (налагодження) з тих пір прижився і став використовуватися для позначення пошуку несправностей у комп'ютері, особливо в програмному забезпеченні". У 1949 році Грейс Хопер перейшла на роботу старшим математиком у нову фірму Мочлі-Еккерта (творці електронного комп'ютера ENIAC), де взяла участь у розробці програмних засобів комерційного комп'ютера UNIVAC-1. Для полегшення процесу складання програм машинною мовою, замість запису команд у двійковії системі числення в той час використовувалася восьмирічна система числення. Грейс Хопер теж освоїла цю систему: навчилася складати, віднімати, множити і поділяти в ній. Один раз навіть заповнила баланс свого банківського рахунка у восьмеричній системі числення. Виручив брат-банкір, нагадавши їй, що банки все-таки працюють у десятковій системі числення. "Я зіткнулася з проблемою життя в двох світах, - згадувала Грейс Хопер, - імовірно, це було однією з причин, що спонукали мене по можливості позбутися від восьмирічних чисел". У 1949 році Джон Мочлі створив систему під назвою Short Code, яка була примітивною мовою програмування високого рівня. У ній програміст записував розв'язувану задачу у виді математичних формул, а потім, використовуючи таблицю перекладу символ за символом, перетворював ці формули в двосимвольні коди. Надалі спеціальна програма комп'ютера перетворювала ці коди в двійковий машинний код. Система, розроблена Джоном Мочлі, була власне кажучи одним з перших примітивних інтерпритаторів, тобто в наступні роки одним із двох типів трансляторів. Ця система дуже вплинула на Грейс Хопер. "Short Code був першим кроком до чогось такого, що давало програмісту можливість писати програми мовою, відмінній від машинної", - писала Грейс Хопер. Другий крок потрібно було зробити їй. У 1951 році Грейс Хопер створила перший компілятор і нею же був уведений сам цей термін. Компілятор Грейс Хопер здійснювала функцію об'єднання й у ході трансляції робила організацію підпрограм, виділення пам'яті комп'ютера, перетворення команд високого рівня (у той час псевдокодів) у машинні команди. Звичайно, між компілятором, створеним Грейс Хопер, і сьогоднішніми подібність невелика, але початок був покладений. Свій перший компілятор Грейс Хопер назвала А-0, потім у міру його розширення і поліпшення в наступні роки з'явилися його версії А-1, А-2, А-3. У 1954 році група під керівництвом Грейс Хопер розробила систему АТ-3, що включає мову програмування і компілятор, що надалі одержала назву MATH-MATIC і продавалася компанією Remington Rand разом з комп'ютером UNIVAC-1. Приступивши до створення нової мови і компілятора, Грейс Хопер зі своєю групою, вибрали близько 30 англійських слів типу: add (скласти), compare (порівняти), transfer (переслати) і т.п., а потім розробили компілятор, що транслював програми, написані на цій мові, у машинний код. Для адекватного розпізнання компілятором обраних слів Грейс Хопер придумала спосіб, що зберігся в операторах майбутніх мов: кожне слово (назва оператора) містить неповторну комбінацію з першої і третьої букв, тому компілятор при генерації машинного коду може ігнорувати всі інші букви в слові. Створення "незвичайного" (по тим часам) мови і компілятора, що одержав назву В-0, було довершено в 1956 році. У 1958 році система В-0 надійшла на ринок під новою назвою FLOW-MATIC. На відміну від Фортрану – мови для наукових додатків, FLOW-MATIC була першою мовою для задач обробки комерційних даних. Створення універсальної, машинно-незалежної мови високого рівня для ділових застосувань і бізнесу стало черговою задачею, за дозвіл якої на початку 1959 року взялася енергійна Грейс Хопер. Вона звернулася за підтримкою в Міністерство оборони США, що незабаром організувало конференцію по мовах програмування. Ця конференція, що одержала назву CODASYL (Conference on Data Systems Language), організувала три групи по розробці нової універсальної мови. До осені 1959 року створення мови було довершено, і вона одержала ім'я COBOL (Common Business Oriented Language). Однією з основних консультантів при створенні мови була Грейс Мюрей Хопер. У 1967 році Хопер повернулася на службу у ВМФ і до 1980 року стала капітаном Керування обчислювальної техніки у Вашингтоні. У 1983 році вона одержала звання капітана першого рангу, а в листопаді 1985 року – звання контр-адмірала. На урочистій церемонії, присвяченої цій події, героїчний адмірал Леман, чіпляючи медаль "За відмінну службу” на груди колеги, трагічно вимовив "Грейс, де я ще знайду людину твого калібру?!” У 1982-1986 роках вона була найстаршим діючим офіцером американської армії. Після відставки з армії в 1986 році вона ще якийсь час працювала консультантом фірми DEC. Заслуги Грейс Хопер у програмуванні оцінені по достоїнству. Більш 40 університетів і коледжів привласнили їй різні звання. Грейс Хопер була власницею першої нагороди по інформатиці "Людин року", присуджуваною Асоціацією керування й обробки даних. На одній зі злих карикатур, опублікованих у журналі New Yorker, бабуся Грейс відмовлялася пройти у Ворота раю доти, поки апостол Петро не обзаведеться власним персональним комп'ютером. 91-ий черговий президент Штатів, Джордж Буш, вручив їй Національну медаль за розвиток технологій . Її ховали на Арлінгтонському цвинтарі, із усіма військовими почестями, відразу після новорічних свят 1992 року. А навесні 1996-го на рейді з'явився блискаючий сталлю ракетний фрегат USS Hopper (DUG 70). Бабусі б сподобався. http://reff.net.ua
|
