| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Єршов Андрій Петрович
Андрій Петрович Єршов народився 19 квітня 1931 р. у Москві в родині потомствених російських інтелігентів. Його батько був інженером-хіміком, мати - бібліотекарем. А.П. Єршов закінчив механіко-математичний факультет Московського державного університету в 1954 р. Це був перший у СРСР випуск програмістів з університетською освітою. Його вчителями були С.Л. Соболєв, що керував кафедрою обчислювальної математики МГУ і А.А. Ляпунов, що прочитав у МГУ перший курс програмування в 1952/53 р. Під керівництвом А.А. Ляпунова в 1954-1957 р. А.П. Єршов навчався в аспірантурі МГУ. Кандидатську дисертацію, присвячену поняттю операторного алгоритму, А.П. Єршов підготував у 1957 р., однак захистити її йому вдалося тільки в 1962 р. у зв'язку з настороженим відношенням математиків до нової науки. З 1957 р. А.П. Єршов завідував відділом автоматизації програмування в ОЦ АН СРСР, директором якого був А.А. Дородніцин. Як більшість вітчизняних програмістів, А.П. Єршов починав зі створення алгоритмів чисельних методів і стандартних програм для ЕОМ "Стріла" і ВЕСМ. Однак уже тоді в коло наукових інтересів А.П. Єршова ввійшли проблеми автоматизації програмування. Видана в 1958 р. книга А.П. Єршова "Програмуюча програма для Швидкодіючої електронної рахункової машини" була першою у світовій літературі монографією по автоматизації програмування. Вже в 1959 р. її перевели на англійську мову і видали в Англії. Початок робіт А.П. Єршова в цьому напрямку було покладено операторними схемами, запропонованими А.А. Ляпуновим. У 1958 р. А.П. Єршов взяв участь у Тедінгтонському симпозіумі по механізації розумових процесів у Національній фізичній лабораторії (Англія), де зробив доповіді про роботи ОЦ АН СРСР в області автоматизації програмування і теоретичного програмування. Там А.П. Єршов зустрівся з Джоном Маккарті, що працював у Стенфордському університеті (США). Ця зустріч переросла в дружбу і співробітництво на довгі роки. У зв'язку з утворенням Сибірського відділення АН СРСР А.П. Єршов у 1960 р. очолив відділ програмування Інституту математики АН СРСР за запрошенням його директора С.Л. Соболєва. Надалі відділ програмування, створений А.П. Єршовим, увійшов до складу ОЦ АН СРСР, організованого в 1964 р. Г.І. Марчуком. У 60-х роках А.П. Єршов створив новосибірську школу системного і теоретичного програмування, ставши її ідейним лідером і неформальним главою співдружності програмістів академічної і вузівської науки в Новосибірську. Проекти "Альфа", "Альфа-Б" і "Бета", виконані під посібником А.П. Єршова, були зв'язані з розробкою і реалізацією мов програмування типу Алгол і поклали початок методології оптимізуючої трансляції. Група новосибірських програмістів (А.П. Єршов, Г.І. Кожухін, Ю.М. Волошин, І.В. Потосин) вели дослідження паралельно з міжнародною групою, що розробляла Алгол-60. Результати діяльності цих груп багато в чому збіглися, а Альфа - мова, створена групою Єршова, була сформульована як розширення Алгола-60. Реалізація системи Альфа стала для світової практики конструктивним доказом можливості створення трансляторів для мов, більш складних, чим Фортран, із прийнятною ефективністю об'єктних кодів. Ідея машинно-орієнтованої мови, заснованої на розширюваності і налащтованості на об'єктну мову, була запропонована й опублікована А.П. Єршовим разом з А.Ф. Раром у 1966 р. (A.P. Ershov, A.F. Rar. Sygma, a Symbolic generator and macroassembler. Proc of the IFIP Working Conf Pisa. ltaly. Sept 5-9.1966. Amsterdam. North-Holland.1968). Проект "Бета" охоплював дослідження й експерименти по спільній реалізації широкого класу різних мов програмування і створення багатомовної транслюючої системи. Типова схема трансляції, розроблена на досвіді мов 70-х років і закладена в систему Бета, виявилася практично придатною і для мов 80-х років: Симула-67, Паскаль, Ада і Модула-2. Ідея метапроцесорів, що склали основу сучасних систем побудови трансляторів, були реалізовані в системі Бета. А внутрішня мова системи Бета з його машинно-орієнтованими властивостями забезпечили практичність генерації об'єктних кодів на такі різні апаратні архітектури, як БЕСМ-6 і СМ ЕОМ. Моделі програм у виді схем Янова, запропонованих у 1958 р., були викладені А.П. Єршовим у графовому вигляді, що дало можливість ввести велику формалізацію, ясніше дати аксіоматику і проводити вивчення більш глибоких властивостей схем Янова. Були розглянуті і вирішені проблеми взаємних перетворень схем програм над розподіленою і загальною пам'яттю. Підсумок досліджень А.П. Єршова і його учнів по теорії і практиці економії пам'яті і по схемах Янова був підведений у монографії "Введення в теоретичне програмування; Бесіди про метод", виданої видавництвом "Наука" у 1977 р. і переведеної на англійську мову в 1990 р. (Origins of programming: Discourses on metnodology. New York, Springer Verlag. 1990). А.П. Єршовим у 1977 р. були опубліковані результати робіт, що поклали початок новому напрямку в системному програмуванні, що одержало назву "змішані обчислення". Поняття змішаного обчислення дозволило з загальної точки зору досліджувати і визначити різні види обробки програм: від трансляції й інтерпретації до аналізу програм, їхнього перетворення і генерації самих мовних процесорів. А.П. Єршовим і його учнями - В.Е. Іткіним, Б.Н. Островськ, В.К. Сабельфольдом, було проведене дослідження загальної моделі для різних видів обробки програм, введене поняття коректності змішаних обчислень, визначені моделі змішаних обчислень і одержання залишкової програми, для яких можна доводити коректність. Одна з таких моделей - трансформаційна, у якій змішане обчислення задається набором базових трансформацій. У зв'язку з цією моделлю А.П. Єршов визначив концепцію трансформаційної машини, ця концепція стала внеском у підхід до побудови програм, опублікована А.П. Єршов у 1981 р. (The transformational machine. Theme and variations. Lect Notes in Computer Sci, 1981, v. 118, p. 16-32). Роботи А.П. Єршова по теорії програмування включали питання, пов'язані з поняттям розрахунковості. На підставі аналізу різних визначень розрахунковості А.П. Єршов намагався звести визначення розрахункової функції до поняття детермінанта, тобто того, що є інваріантним до різних способів завдання обчислень. В другій половині 60-х років А.П. Єршов організував роботи з проекту АІСТ(Автоматичні інформаційні станції), що об’єднали дослідження з архітектури, програмному забезпеченню і моделюванню багатомашинних комплексів з поділом часу. А.П. Єршов був одним з перших у країні, хто поставив проблему створення технології програмування. Перша його стаття за технологією розробки систем програмування, опублікована в 1972 р., стала основною для наступних досліджень у цьому напрямку. Проаналізовані А.П.Єршовим три види програмування, що забезпечують його доказовість: синтезуюче, складальне і конкретизуюче, - лягли в основу методології подальших робіт. Нарешті, А.П. Єршову належать глибокі міркування про програмування як науку і види професійної діяльності, про творчу природу і специфіку праці програмістів (Two faces of programming. Theory and Practice of Software Technology. Amsterdam, Horth-Holland, 1983, p. 145-149; Aesthetic and the human factor in progamming. Comm of the ACM, 1972, v. 15, № 7, p. 501-505; Datamation, 1972, v. 18, № 7, p. 62-67). Можливі напрямки майбутніх досліджень А.П. Єршов сформулював у Концепції лексикона програмування, що інтегрує підходи до розвитку теорії програмування та інженерного конструювання програм, що мають бути створені у світовій науці. Він говорив, що треба буде півтора століття, щоб, починаючи з Ейлера, побудувати сучасний будинок математичного аналізу і на його основі науку інженерного конструювання машин і споруд. Розмірну задачу для програм наші і наступні покоління повинні вирішити не більш ніж за п'ять десятків років. Докторська дисертація, присвячена методам побудови трансляторів, була захищена А.П. Єршовим у 1968 р. А.П. Єршов був першим програмістом, обраним у 1970 р. членом-кореспондентом АН СРСР, а в 1984 р. - дійсним членом АН СРСР за наукові досягнення в області програмування. У 1983 р. за теоретичні роботи зі змішаних обчислень А.П. Єршову була присуджена престижна премія АН СРСР ім. академіка Крилова за фундаментальні роботи в області прикладної математики. Усвідомлюючи серйозні соціальні наслідки майбутнього широкого застосування комп'ютерів, А.П. Єршов став невтомним борцем за шкільну інформатику. Він одним з перших запропонував ввести в шкільне навчання курс "Основи інформатики й обчислювальної техніки", склав необхідні навчальні плани і написав перший підручник за цим курсом. А.П. Єршову належить фраза "Програмування - друга грамотність", що він образно виразив роль введення основ інформатики в шкільне навчання як бази інформаційної культури майбутніх поколінь. А.П. Єршов дуже вплинув на розвиток програмістської науки і практики в СРСР. Це вплив не обмежувався тільки тим, що він був главою однієї з ведучих наукових шкіл і його власним науковим внеском. З кінця 60-х років А.П. Єршов знаходився в центрі програмістського життя в СРСР. Він був одним з основних організаторів перших національних конференцій по програмуванню, семінарів і шкіл, членом редколегій ведучих журналів і редактором журналу "Мікропроцесорні засоби і системи". А.П. Єршов активно брав участь у роботі Міжнародної асоціації по обробці інформації (IFIP), був членом ряду комітетів і робочих груп IFIP, організатором робочих конференцій IFIP. Він складався членом редколегії міжнародних видань: Information Processing Letters, Theoretical Computer Science, Acta Informatica і ін. Андрій Петрович Єршов помер 8 грудня 1988 р. http://uk.wikipedia.org
|
